Стаття Закону про імміграцію та натуралізацію США - 214(b)

Всім відомо, що більшість відмов, які отримують Заявники, що претендують на отримання візи неімміграційної категорії, класифікуються відповідно до статті 214(b) Закону про імміграцію та натуралізацію (Immigration and Nationality Act). Керуючись імміграційним законодавством США, необхідно зазначити, що всі Заявники, які звертаються за отриманням неімміграційної візи в США, від самого початку сприймаються консульськими офіцерами посольства як потенційні іммігранти. В зв'язку з цим виникає необхідність доказу кожним Заявником відсутності у нього імміграційних намірів. В даному випадку виключення становлять візи "подвійного наміру" Н1, L1 і віза нареченого/нареченої К1.

Заявник, якому консульський офіцер відмовляє у видачі неімміграційної візи, отримує стандартне письмове повідомлення про відмову із зазначенням причини відмови. Зазвичай ці причини мотивуються відсутністю міцних зв'язків з батьківщиною, невідповідність класифікації візи із заявленою метою візиту і т.д. Насправді ж, справжня причина відмови може бути зовсім іншою...

Виходячи з багаторічного досвіду роботи в цій галузі, проаналізувавши та вивчивши підстави для відмов такого роду, ми склали наближений список причин відмов в візах, які в тій чи іншій мірі дійсно відповідають підставам для відмови в візі за статтею 214(b). Найбільш популярні з них наступні:

Відсутність в Заявника зв'язків з батьківщиною. До цієї категорії, зазвичай, відносяться Заявники, які не перебувають в шлюбі, не мають дітей, проживають в місцевості з низьким рівнем життя, не володіють нерухомістю, не мають постійного місця роботи (навчання), мають низьку заробітну плату без наявності будь-яких додаткових джерел доходів.

Невпевненість Заявника під час проходження інтерв'ю в консульстві. Дана позиція є дуже важливим фактором в отриманні візи і має пряме відношення до успішного проходження інтерв'ю з консульським офіцером. На інтерв'ю особлива увага звертається на загальну поведінку Заявника, наскільки щиро він відповідає на запитання, оцінюється його реакція на провокуючі питання, стиль одягу, вираз обличчя, погляд, коливання при відповідях, розбіжності у відповідях на питання і відомості, що містяться в аплікаційній формі, нервозність - все це зважується при оцінці намірів Заявника, ступеня довіри до нього і, в кінцевому підсумку, його відповідність вимогам видачі візи.

Недостатність фінансових коштів для забезпечення поїздки до США. Заявник в будь-якому випадку повинен довести консульському офіцерові на інтерв'ю, що він володіє достатньою кількістю доходів для покриття всіх витрат під час перебування у США, а також те, що він не буде в Сполучених Штатах нелегально працювати. Якщо, наприклад, метою поїздки Заявника є лікування у Сполучених Штатах, Заявник зобов'язаний бути фінансово спроможним для оплати медичних послуг з особистих коштів, або з коштів його спонсора. Відкриття рахунків в банках з великими сумами безпосередньо перед подачею заяви на отримання візи, для поїздки з метою лікування, може викликати підозру, що кошти не належать Заявникові, а сформовані з чужих коштів з метою надання завідомо неправдивої інформації в посольство. Всі спонсорські поруки повинні виходити виключно від родичів Заявника, або підтверджені серйозними документами та зобов'язаннями щодо запоруки від особи, яка є родичем. В іншому випадку, непідтверджена заява від спонсора може спричинити відмову в візі за статтею 214(b), з мотивуванням сумнівів щодо істинних намірів спонсора.

Неправильне розуміння фактів або частин імміграційного законодавства США консульським офіцером посольства. Дане положення більше стосується помилок консульських офіцерів при розгляді заяв на візи. Ці помилки абсолютно реальні і, в більшості випадків, пов'язані з великою недостатністю часу і засобів у консульських працівників, щодо аналізу та перевірки наданої Заявниками інформації. Деякі відмови пов'язані з прикрими помилками консульських офіцерів при визначенні, наприклад професії Заявника, тому виникає типова невідповідність професій і посад в країні Заявника і у США (наприклад, власника компанії-перевізника вантажів, який працює в цій компанії рядовим водієм, можуть прийняти за звичайного водія).

Наявність в Заявника родичів, які раніше іммігрували до Сполучених Штатів. У випадку, якщо Заявник має родичів, що раніше іммігрували до США, йому може бути відмовлено в візі. Факт наявності близького родича у Сполучених Штатах може мати негативний вплив на отримання візи, оскільки цей факт припускає приховані імміграційні наміри Заявникаа. Або у випадку якщо родич у США легалізувався шляхом, який наводить підозру (наприклад, приїхав по туристичній візі та попросив притулку у США), консульський офіцер посольства може проявити недовіру до такого Заявника і прийняти рішення про відмову в візі.

Консульські працівники найчастіше перевіряють, яким чином родич Заявника прибув до Сполучених Штатів, а також як він легалізувався, і на підставі цього приймають відповідне рішення. Наприклад, якщо власник візи категорії J1, будучи в Сполучених Штатах, укладає шлюб з громадянином/громадянкою США - у родичів такого "порушника" будуть досить великі проблеми з подальшим отриманням візи у США. Заявники, які мають родичів, що виїхали до США по програмі Лотереї Green Card, найчастіше, також отримують відмову в візі.

Стимул повернення зі США на батьківщину після закінчення поїздки (терміну дії візи). У випадку якщо сім'я в повному складі має намір відправитися в поїздку до Сполучених Штатів і претендує на відкриття неімміграційної візи, в даній ситуації існує велика ймовірність того, що не всі члени сім'ї можуть отримати візи. Члени сім'ї, що отримали відмову, залишаються "в заставі" на батьківщині, а у членів сім'ї, що одержали візу, з'являється стимул своєчасного повернення на батьківщину зі США.

Відсутність або недостатня кількість поїздок до країн з високим соціальним статусом (наприклад, країни Шенгенської угоди). В деяких випадках наявність Шенгенської візи або візи у Великобританію може послужити на користь Заявника і йому може бути відкрита віза. Досвід численних поїздок по Європі відображає наявність достатніх коштів у розпорядженні Заявника. Факт повернення на батьківщину при фактичній можливості залишитися в європейській країні додатково показує наявність зв'язків з батьківщиною Заявника.

Подача заяви на участь у Лотереї (Green Card). Хоча більшість консульських офіцерів не надають особливого значення подачі заяви на участь у Лотереї, деякі з них приймають це до уваги, що може послужити відмовою в візі.

Тривале перебування (навіть у випадку подовження перебування) на території США по попередній неімміграційній візі. Консульський офіцер може припустити, що Заявник більше не знаходиться на території своєї рідної країни через нелегальну роботу у Сполучених Штатах.

Зміна статусу під час перебування у США. Не дивлячись на законність зміни статусу на території США і схвалення Імміграційної службою даної дії, Консульський відділ Посольства США відноситься негативно до зміни статусу на території США не маючи на те достатніх підстав. Нерідко особа, яка змінила свій статус на території США, при поверненні на батьківщину і при повторному зверненні за отриманням візи - отримує відмову. Тут необхідно зазначити, що зміна статусу на території США теоретично передбачає приховування істинних намірів Заявника на інтерв'ю у консульському відділі і, як наслідок - недовіра до такого Заявника та сумнів у щирості його намірів. Прикладом може слугувати ситуація, коли Заявник отримує туристичну візу з метою туризму, а після приїзду в США змінює статус на F1 або ін.

Причиною відмови в студентській візі F1 можуть послужити такі фактори, як:

• намір Заявника проходити навчання в маловідомому навчальному закладі;
• відсутність в Заявника прямих підстав щодо отримання освіти в конкретному навчальному закладі Сполучених Штатів;
• відсутність в Заявника зв'язків з батьківщиною економічного характеру, які припускають наявність постійних доходів, необхідних для фінансування навчання;
• намір Заявника поступити на навчання по дисциплінам, які помітно відрізняються від його основної освіти (якщо така є);
• вступ до навчального закладу в якому дисципліни, що вивчаються, не мають прикладного значення на батьківщині Заявника;
• якщо вік Заявника не відповідає студентському вікові вступників (старше 30 років). Як виняток - стажування;
• у випадку якщо Заявник вже проходив навчання у США по студентській візі і мав недостатню успішність, або погано відвідував заняття під час навчання (що може говорити про те, що Заявник нелегально працював у Сполучених Штатах, а категорія його візи не відповідала заявленій меті візиту до США );
• недостатнє знання англійської мови.

Подружжя та діти власників студентської візи F1. В даному випадку, відмова в візі формується відповідно до статті 214(b), а підставою відмови в візі служить фактичний виїзд всіх членів сім'ї (особливо тих, хто безпосередньо може вважатися спонсором студента). Наприклад, батьки по відношенню до сина, який перебуває у США на навчанні.

Підозра у шахрайстві з боку Заявника, а також недотримання вимог Посольства США до заяви і супроводжуючих документів на отримання візи. Незважаючи на вимоги Посольства США, які можуть здаватися занадто формальними або недоречними до тих, чи інших документів Заявника, що звертається за отриманням візи, в зв'язку з високим відсотком надання Заявниками фальсифікованих документів до консульського відділу, невиконання вимог посольства, як правило, призводить до відмови в візі за статтею 214(b). У консульського офіцера можуть виникнути сумніви в достовірності представлених Заявником документів (виписка з банківського рахунку, довідка з місця роботи тощо), але в нього немає часу і можливості вникати в це все. Відмовити в візі за статтею 214(b) набагато простіше, ніж починати розслідування для винесення рішення за статтею 212(a)(6)(с).

Раніше отримані відмови в візі, а також відсутність істотних змін в обставинах з моменту відмови. Часто консульський офіцер відмовляє в візі повторно, посилаючись на відсутність істотних змін в обставинах Заявника з моменту попередньої відмови в візі. Це відбувається і у випадку якщо Заявник звертається за отриманням візи через короткий проміжок часу після попередньої відмови в візі і, при цьому надає нові докази своїх неімміграційних намірів. У таких випадках першим питанням консульського офіцера є таке питання: "Що змінилося з моменту Вашого минулого звернення?..". Серед Заявників, які отримали відмову в візі, широко поширене переконання, що в разі якщо вони змінять мету поїздки, то їхні шанси на отримання візи підвищаться. Ця думка цілком помилкова. Такі дії знижують, а іноді і повністю виключають можливість отримання візи у США.

Подача заяви на отримання візи в дипломатичне представництво іншої країни/регіону або подання нової заяви до дипломатичного представництва іншої країни/регіону після відмови в візі в консульстві в країні громадянства. Подача заяви на отримання візи в дипломатичне представництво іншої країни або регіону не дає ніяких переваг (якщо тільки дана дія не обумовлена необхідністю) і тільки може знизити підсумкові шанси на отримання візи Заявників.

Підозра у спільництві. У випадку якщо консульський офіцер виявить серйозний проступок одного з Заявників групи (обман, підробка документів і т.д.), він може відмовити в візі не тільки цьому Заявникові, але й всім іншим членам групи. В основному така ситуація відбувається при оформленні групових віз, наприклад, з метою відвідання спортивних заходів або проведення офіційних спортивних змагань.

Намір в'їхати до США з метою народження дитини, по візі, категорія якої не відповідає даній меті перебування (наприклад, віза В1/В2). Досягнення мети таким чином приваблює тим, що дає можливість іноземній громадянці отримати для її новонародженої дитини громадянство Сполучених Штатів. Такі діяння не заборонені, але й не дозволені законами США. Таким чином, беручи до уваги все вищесказане, абсолютна більшість консульських офіцерів відмовляє у в'їзді в США вагітним жінкам. У випадку якщо Заявниця, раніше перебуваючи по візі невідповідною категорії, народила дитину на території США. Відмова, в даному випадку, може мотивуватися залежно від послідовності подій, які відбулися до моменту подачі заяви на отримання візи, в період перебування у США, а також у післяпологовий період. Кінцевий результат залежить від того чи була Заявниця вагітна до звернення за отриманням візи, чи були сплачені всі медичні рахунки щодо пологів і ким дані рахунки були оплачені.

Дана ситуація розглядається консульським офіцером з боку того, чи приховувала Заявниця справжню причину поїздки до Сполучених Штатів при зверненні в консульство за отриманням візи. У випадку виявлення даного факту, це може обернутися втратою довіри до такої Заявниці і наступними відмовами в візах за статтею 214(b).

Сумнівні запрошення. Якщо запрошуюча сторона не має прямих зв'язків із Заявником, або взагалі не має до нього жодних стосунків, дане запрошення і дії Заявника можуть викликати серйозні сумніви в консульського офіцера у легальності даної поїздки та дійсній меті візиту. Засвідчене запрошення нотаріусом не змінює суті відносин між стороною, що запрошує і особою, що запрошується, тому, в разі виявлення фіктивності намірів сторін та запрошення, зокрема спонсорської поруки, дане порушення ставиться в провину Заявникові і, як наслідок, веде до відмови в візі за статтею 212(а)(6)(с).

Запрошення з метою знайомства з потенційним партнером/чоловіком. Дані запрошення від громадян США об'єктам їхніх захоплень (а може й серйозних намірів) часто закінчуються відмовами причому, розгляд даної заяви абсолютно не впливає на те, на якій стадії перебувають стосунки Заявниці з громадянином Сполучених Штатів в цей момент. Така ситуація викликає підозру в консульського офіцера про можливість оформлення фіктивного шлюбу після прибуття Заявниці до США. В основному це стосується незаміжніх жінок, які заявляють на інтерв'ю в консульстві про намір відвідування у США так званого "друга".

Невідповідність Заявника критеріям видачі візи певної категорії. До будь-якої категорії візи існують певні вимоги відповідності Заявника тієї чи іншої категорії візи, зокрема, досвід роботи, кваліфікація, знання англійської мови та ін. У випадку якщо Заявник не відповідає категорії заявленої візи, йому буде відмовлено в візі.

Наявність в Заявника у власності нерухомості в США. Для даної категорії осіб відношення не завжди однозначне. Власники нерухомості у США можуть розглядатися консульськими офіцерами як потенційні іммігранти. Рішення, прийняті щодо таких Заявників, в основному, знаходяться в прямій залежності від таких факторів як соціальний стан Заявника, його сімейний стан, наявність постійної роботи або свого прибуткового бізнесу на батьківщині та ін.

Наявність в Заявника декількох віз категорії J1. Заявники, які не один раз брали участь у програмі літньої роботи і стажування у США, можуть зіткнутися з проблемою в отриманні візи з метою відвідування друзів, тому що консульський офіцер може припустити, що такі Заявники вже налагодили зв'язки у Сполучених Штатах за період перебування їх по візі категорії J1 і, потенційно, в таких Заявників є можливість нелегальної роботи у США або зміни статусу.

Заявники похилого віку. Вважається, що такі Заявники можуть стати тягарем для суспільства США або можуть захотіти влаштуватися у Сполучених Штатах після виходу на пенсію, хоча це не так серйозно сприймається якщо вони їдуть до своїх забезпечених родичів і в таких Заявників залишаються на батьківщині діти (стимул повернення на батьківщину).

Порушення законів Сполучених Штатів при попередніх поїздках до США. Будь-які порушення законів США, а також арешти іноземних громадян у США фіксуються у відповідних відомствах Сполучених Штатів. Історії арештів, якщо їх склад не дотягує до рівня статті 212(а)(2)(А) - наприклад, засудження за крадіжку в магазині або більше одного арешту за підозрою в крадіжках, може розглядатися як загроза участі в кримінальній діяльності на території США.

Наявність у Заявника поточних або клопотань, що отримали відмову/заяв на отримання візи імміграційної категорії. Наявність зареєстрованих заяв на отримання візи імміграційної категорії може сприяти відмові на неімміграційну (наприклад, туристичну) візу, в зв'язку з явними імміграційними намірами Заявника.

Наявність поточної заяви на імміграцію до іншої країни. У випадку, якщо заява на імміграцію Заявника знаходиться на розгляді в дипломатичному представництві іншої країни, наприклад, Канади, і при цьому Заявник подає заяву на гостьову візу у США, він може бути віднесений до групи високого ризику залишитися у Сполучених Штатах нелегально.

Гнучкість статті 214(b) Закону про імміграцію та натуралізацію являє собою унікальний акт імміграційного законодавства США. Як вже зазначалося, більшість з перерахованих причин не має реальних підстав і, деякі, заборонені спеціальними законодавчими положеннями Державного Департаменту США.

З приводу вищевказаного треба зазначити, що необхідно ретельно проаналізувати відмову конкретного консульського офіцера і, при можливості, спробувати оскаржити його рішення. Відсутність будь-яких дій з боку Заявника, щодо оскарження рішення консульського офіцера, розглядається органами Сполучених Штатів надалі - як згода з прийнятим рішенням.

Хочемо зазначити додатково те, що кожна відмова - індивідуальна. Причини численні і багато в чому залежать від конкретної ситуації. Тому ми рекомендуємо завжди вирішувати всі проблеми ДО подачі документів в посольство! Проконсультувавшись із юристом, Ви зможете більш ретельно підготувати документи, серйозно підготуватися до інтерв'ю і, відповідно, отримати бажаний результат. У випадку відмови ми також рекомендуємо Вам, звернутися за консультаційною допомогою до наших спеціалістів, для визначення та узгодження подальших Ваших дій.